З початком повномасштабного вторгнення багатьом українським підприємцям довелося тікати від війни, залишаючи позаду не лише дім, але й бізнес, який вони будували роками. Комусь пощастило ще менше – їхнє виробництво зруйнувала росія. З проблемами зіткнувся і бренд snEco з Харкова. Спочатку компанія не мала доступу до необхідного обладнання, оскільки все залишилося на території колишнього радянського заводу, а потім в їхній цех влучили російські снаряди.
Проте підприємці не здалися та вирішили почати все з нуля в іншому куточку країни. Бізнес успішно релокувався і тепер виготовляє свою продукцію у Мукачеві. Про це виданню MC.today розповів співзасновник бренду snEco Вадим Гришин у межах спецпроєкту «Релоковані».
Довідка! Бренд snEco (ТОВ «Прайм Снек») заснували рідні брати Пилип і Вадим Гришини. В основу екоснеків лягла технологія, яку в 1970-х роках винайшли NASA для забезпечення космонавтів корисною їжею – дегідрація продуктів.
Так, у 2016 році в Україні з’явився новий продукт під назвою snEco. Виробник винайшов і запатентував унікальну технологію низькотемпературної сушки, який робить снек корисним та натуральним, а у складі – лише 100-відсотковий сир. Їхньою фішкою є те, що такі снеки можна зберігати навіть без холодильника.
Так, у 2016 році в Україні з’явився новий продукт під назвою snEco. Виробник винайшов і запатентував унікальну технологію низькотемпературної сушки, який робить снек корисним та натуральним, а у складі – лише 100-відсотковий сир. Їхньою фішкою є те, що такі снеки можна зберігати навіть без холодильника.
Повномасштабне вторгнення росії призвело до тимчасової зупинки бізнесу, розриву ланцюжків постачання і збуту. Спочатку був шок, а згодом прийшло розуміння, що наші виробничі потужності розташовані на території колишнього радянського заводу.
Доступу до обладнання не було майже місяць, а одразу після того, як нам вдалося вивезти частину обладнання – просто у наш цех був «приліт». Тоді ми зрозуміли, що підприємства – одні з першочергових цілей для ракетних обстрілів росії. Через бойові дії ми втратили як готову продукцію, що зберігалася на підприємстві, так і сировину — декілька тонн високоякісного сиру.
Виробництво стало об’єктом, який був зачинений для подальшого використання цивільними. Тому наш шок подвоївся. Далі були довгі перемовини та намагання потрапити туди, щоб щось забрати.
Доступу до обладнання не було майже місяць, а одразу після того, як нам вдалося вивезти частину обладнання – просто у наш цех був «приліт». Тоді ми зрозуміли, що підприємства – одні з першочергових цілей для ракетних обстрілів росії. Через бойові дії ми втратили як готову продукцію, що зберігалася на підприємстві, так і сировину — декілька тонн високоякісного сиру.
Виробництво стало об’єктом, який був зачинений для подальшого використання цивільними. Тому наш шок подвоївся. Далі були довгі перемовини та намагання потрапити туди, щоб щось забрати.
Майже одразу після початку вторгнення стало зрозуміло, що працювати «нормально» у Харківській області ще довгий час буде неможливо. Ми з «пригодами» вивезли частину обладнання, а найголовніше питання було – відновлюватись в Україні чи за кордоном. Патріотичні думки перемогли і ми поступово відновили роботу на західному кордоні України.
Проте тут почалися проблеми з логістикою – перевезти щось кудись було дуже складно, ціни за кілька днів виросли в 5-10 разів. Був великий хаос, який проникав у різні сфери нашого життя.
Як і куди змогли релокувати бізнес
Релокація відбувалася в декілька етапів: спочатку засновники та частина персоналу, далі – залишки продукції і сировини, а вже потім – частина обладнання. Ми вирішили переїхати в Мукачево. Тоді ми розуміли, що експорт – це єдиний для нас варіант виживання. А ще обрали його тому, що це найвіддаленіший і найспокійніший регіон.
Проте тут почалися проблеми з логістикою – перевезти щось кудись було дуже складно, ціни за кілька днів виросли в 5-10 разів. Був великий хаос, який проникав у різні сфери нашого життя.
Як і куди змогли релокувати бізнес
Релокація відбувалася в декілька етапів: спочатку засновники та частина персоналу, далі – залишки продукції і сировини, а вже потім – частина обладнання. Ми вирішили переїхати в Мукачево. Тоді ми розуміли, що експорт – це єдиний для нас варіант виживання. А ще обрали його тому, що це найвіддаленіший і найспокійніший регіон.
На жаль, всю команду нам не вдалося зберегти – частина працівників виїхала з України. Ми продовжували певний час виплачувати зарплати і підтримувати зв’язок, допомагали, як могли. За ці два роки наш колектив оновився на 50-70%.
Чи повернемося ми в Харків? Поки таких планів не маємо. Тим паче місто розташоване за 30 кілометрів від кордону з агресором, тож під час війни це неможливо.
Чи повернемося ми в Харків? Поки таких планів не маємо. Тим паче місто розташоване за 30 кілометрів від кордону з агресором, тож під час війни це неможливо.
Хто допомагав з релокацією? Спочатку ми робили все власними силами, адже на той час ще не було програм допомоги. Перевозили все власним транспортом та навіть фурами «Нової Пошти».
Потім ми відкрили для себе гранти та інші можливості.
Запустити підприємство вдалося у серпні 2022 року. Завдяки грантовим коштам закупили сировину – свіжий сир, з якого згодом виготовили готову продукцію. Також мікрогрант дозволив сплатити оренду приміщення, податки й зарплату працівникам. Це стало першим кроком до повноцінного відновлення, яке тривай й досі.
Як зростає бізнес після релокації
Зараз ми зростаємо ще швидше, ніж до повномасштабного вторгнення з боку росії. Ми вже відкрили для себе нові можливості в Україні та на закордонних ринках.
Зокрема, ми – перша компанія Закарпаття, яка отримала дозвіл на експорт молочних продуктів до ЄС, а ще – постачаємо товари в Японію, США та інші країни. І на кожному пакованні гордо майорить прапор України – адже ми пишаємось країною походження snEco!
Потім ми відкрили для себе гранти та інші можливості.
- На будівництво сонячної електростанції отримали грант від МОМ, Міжнародної Організації з міграції та підрозділу ООН. Згодом держава також дала грант на релокацію.
- А нещодавно ми отримали грант від USAID
- на обладнання та розширення наших виробничих потужностей. Завдяки цьому фінансуванню ми збільшуємо наші обсяги виробництва для експорту продукції.
Запустити підприємство вдалося у серпні 2022 року. Завдяки грантовим коштам закупили сировину – свіжий сир, з якого згодом виготовили готову продукцію. Також мікрогрант дозволив сплатити оренду приміщення, податки й зарплату працівникам. Це стало першим кроком до повноцінного відновлення, яке тривай й досі.
Як зростає бізнес після релокації
Зараз ми зростаємо ще швидше, ніж до повномасштабного вторгнення з боку росії. Ми вже відкрили для себе нові можливості в Україні та на закордонних ринках.
Зокрема, ми – перша компанія Закарпаття, яка отримала дозвіл на експорт молочних продуктів до ЄС, а ще – постачаємо товари в Японію, США та інші країни. І на кожному пакованні гордо майорить прапор України – адже ми пишаємось країною походження snEco!
Також наш бренд реалізовує продукцію по всій Україні. Ще в 2022 році ми не були присутні у багатьох продуктових мережах. Тепер наша продукція є у Varus та Novus, а в травні ми «зайшли» в АТБ – це найбільша мережа і ми поки на етапі експерименту. Маємо надію, що мережа АТБ розширить наші продукти на всі 1200+ магазинів.
Там продається наш новий продукт, Суперфуд та Чеддер. Шукайте на полицях нове, стильне чорне пакування поряд з нашим звичним крафтовим – після проведеного щойно рестайлінгу!
Там продається наш новий продукт, Суперфуд та Чеддер. Шукайте на полицях нове, стильне чорне пакування поряд з нашим звичним крафтовим – після проведеного щойно рестайлінгу!
детальніше на https://mc.today/uk/u-nash-tseh-buv-prilit-biznes-timchasovo-zupinivsya-istoriya-relokatsiyi-brendu-sneco-z-harkova